розкурювати

розкурювати: -юю, -юєш, недок., розкури́ти, -курю́, -ку́риш, док., перех.

1) Затягуючись, викликати або підтримувати горіння (цигарки, люльки і т. ін.). || Запалювати, припалювати (цигарку, люльку і т. ін.) для куріння; прикурювати.

2) перев. недок. Проводити час за курінням; курити, покурювати.

Игры ⚽ Поможем написать курсовую

розкурювати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
розкурити — див. розкурювати … Український тлумачний словник
розкурювання — я, с. Дія за знач. розкурювати … Український тлумачний словник
курити — I (що й без додатка цигарку, сиґару тощо), палити (зазв. люльку), смалити; кадити (чим і без додатка), дими[і]ти (чим і без додатка); покурювати, розкурювати, попахкувати (проводити час за курінням) II (роблячи що н., здіймати куряву, пил;… … Словник синонімів української мови

Словари и энциклопедии на Академике